1977 > Літературна Україна, Київ, 17.05.1977. — С. 4. (У співавторстві з С. Я. Боровим.)

Видавництво «Таврія» випустило нарис-путівник по музею та філіалу музею О. С. Гріна у Криму (Н. Ф. Тарасенко. «Дом Грина». «Таврия», 1976). На сторінці 23 автор нарису так пише про вибір О. С. Гріневського свого псевдоніма:

«Между тем в 1907 году в печати появилось несколько рассказов молодого беллетриста, в том числе “Случай”, под которым впервые появляется знакомый нам псевдоним: “А. С. Грин”. Впоследствии именно так Грин подписывает почти все свои произведения, даже письма; тогда же Грин, к досаде своей, узнал, что есть такая западная писательница — Анна Катарина Грин, т. е. А. Грин. Её в то время охотно переводили на русский, и случались, конечно, недоразумения. Позднее объявился в Одессе ещё один А. Грин — врач-венеролог, кроивший пьесы из чужих произведений».

Підкреслена нами фраза потребує додаткових пояснень. Тут ідеться про лікаря, літератора та мистецтвознавця А. А. Гріна (1894–1967), який жив і працював в Одесі. Лікар за освітою, він самовіддано любив театр. У 30-ті роки, залишивши медицину, він завідував літературною частиною Одеського російського драматичного театру імені А. Іванова.

Його перу належить кілька інсценізацій прозових творів. Так, п’єса за романом Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» обійшла сцени багатьох театрів країни. У повоєнні роки А. А. Грін цілком присвятив себе театрознавству; вже в літньому віці успішно захистив кандидатську дисертацію з історії театру.

У цей період літератор написав велике дослідження про життя і діяльність М. С. Щепкіна на Україні, книгу про видатного українського актора К. Т. Соленика, а також низку статей з історії театру.

А. А. Грін був активним учасником багатьох літературознавчих і театрознавчих конференцій. Тому тон мимохідного зауваження М. О. Тарасенка про А. А. Гріна, який зробив чимало корисного для театру і театрознавства, уявляється нам неприпустимо грубим.

С. Я. Боровий, доктор історичних наук, професор, голова Одеської Пушкінської наукової комісії
М. Г. Соколя́нський, кандидат філологічних наук, доцент Одеського університету