1995 > Українська літературна енциклопедія, т. 3. — Київ, 1995. — С. 342.

МЕРЕДІТ (Meredith) Джордж (12.II 1828, Портсмут — 18.V 1909, м. Боксгілл, побл. Лондона) — англ. письменник. Навч. 1842 — 44 в школі Моравських братів у Нойвіді, побл. Кобленца (Німеччина). Один з провідних майстрів крит. реалізму у прозі кін. 19 ст. Залишив зразки блискучого психол. аналізу явищ вікторіанського суспільства, тонкої іронії, збагатив англ. роман новим, драматичним за природою діалогом: «Випробування Річарда Феверела» (1859), «Рода Флемінг» (1865), «Пригоди Гаррі Річмонда» (1870 — 71), «Кар’єра Бічема» (1875), «Егоїст» (1879), «Трагічні комедіанти» (1880), «Один з наших завойовників» (1891) та ін. Проблема жіночої емансипації, драм. епізоди нац.-визв. боротьби в Італії — в центрі роману-дилогії «Сандра Беллоні» (1886, поч. назва — «Емілія в Англії», 1864) і «Вітторія» (1866). Писав вірші (збірки «Поезії», 1851; «Читання землі», 1888; «Читання життя», 1901), оповідання. Своєрідний естет, маніфест М. — «Есе про комедію та роль комізму» (1877).

Тв.: Рос. перекл. — Эгоист. М., 1970; Испытание Ричарда Феверела. Л., 1984.

Літ.: Урнов М. В. Джордж Мередит. В кн.: Урнов М. В. На рубеже веков. М., 1970; Венгеров Л. М. Зарубіжна література. 1871 — 1970. К., 1971; Кузьмин Б. Романы Дж. Мередита. В кн.: Кузьмин Б. О Голдсмите, о Байроне, о Блоке... М., 1977; Урнов М. В. Вехи традиции в английской литературе. М., 1986.