5 березня 2026 року, в день першої річниці відходу у вічність відомого вченого, доктора філологічних наук, професора Марка Георгійовича Соколянського (28.07.1939 — 05.03.2025), відбулася зустріч, присвячена його пам’яті. Вона пройшла у Музеї історії євреїв Одеси «Мігдаль-Шорашим» у змішаному форматі: частина учасників була присутня в музеї, інші долучилися до зустрічі онлайн через платформу Zoom. Участь взяли колеги, учні, родичі Марка Георгійовича, а також ті, кому цікава постать ученого. Зустріч розпочалася з хвилини мовчання та побажань упокоєння його душі.
У презентації, підготовленій Л. С. Савковою та присвяченій життєвому й науковому шляху М. Г. Соколянського, було представлено етапи життя вченого, його різнобічну діяльність, тісно пов’язану з Одесою, Одеським державним університетом імені І. І. Мечникова, Одеським будинком вчених, Єврейським общинним центром «Мігдаль», Музеєм історії євреїв Одеси «Мігдаль-Шорашим», Всесвітнім клубом одеситів. Історик і теоретик літератури, театрознавець, критик і письменник, він сприяв створенню широкого міждисциплінарного простору гуманітарного знання без кордонів.
На численних прикладах було показано, що важливе місце в його наукових студіях, художній творчості та житті в цілому посідала єврейська складова культури Одеси; було представлено фотографії, статті, книги, пов’язані з єврейською тематикою.
Особливу увагу у виступі професора Н. М. Торкут було приділено діяльності Марка Соколянського як шекспірознавця, його внеску у створення Українського міжуніверситетського Шекспірівського центру в м. Запоріжжі.
Учасники зустрічі поділилися спогадами про Марка Георгійовича Соколянського як про вченого, викладача, співрозмовника та друга.Від імені рідних через Zoom прозвучали теплі слова його сина Андрія Соколянського, до брата приєдналася донька Марка Георгійовича — Ксенія.Від імені колег по кафедрі також виступили Ю. В. Курносова, В. М. Романець та одна з його аспірантів — А. М. Остапюк. У своїх виступах учасники згадували навчання та спільні проєкти, наукові дискусії й особисті історії. Неодноразово відзначалися ерудиція, відкритість до діалогу, здатність Марка Соколянського привертати до себе людей різних поколінь та інтересів.
Зустріч стала не лише даниною пам’яті видатному вченому, а й можливістю знову відчути атмосферу інтелектуального спілкування, яку він умів створювати навколо себе.