Академічний центр «Наука та освіта»Український шекспірівський центрВсесвітній клуб одеситівOdesa UNESCO City of LiteratureUkrainian Cosmopolis

Підсумки конференції
24–26 вересня 2026 року в Одесі відбулась міжнародна наукова конференція «ВІЧНЕ КРІЗЬ МІНЛИВЕ. Міждисциплінарний дискурс та полілог наук і культур». Вона була присвячена пам’яті видатного українського вченого — історика і теоретика літератури, театрознавця, літературного і театрального критика, письменника, професора кафедри зарубіжної літератури ОНУ імені І. І. Мечникова Марка Георгійовича Соколянського (1939–2025). Бібліографічний покажчик його праць.
У конференції взяли участь офлайн, онлайн, відеозаписами 61 науковець, як досвідчені, так і молоді вчені з декількох десятків наукових та просвітницьких інституцій України — представники вишів, музеїв, культурних центрів тощо з Одеси, Запоріжжя, Дніпра, Києва, Харкова, Полтави, Ужгорода, Миколаєва, Кривого Рогу, а також колеги з Болгарії, Великої Британії, Ізраїлю, Ірландії, Німеччини, Польщі, США, Франції, Чехії.Усього відбулося вісім засідань (перелік розміщено у нижній частині головної сторінки сайту конференції). Було заслухано та обговорено 58 доповідей, повідомлень, презентацій, проведено два круглі столи.
Відкриття конференції пройшло 24 вересня у Всесвітньому клубу одеситів, з яким М. Г. Соколянський плідно співпрацював і який у 2012 році відзначив його дипломом Почесного одесита «за багаторічну безкорисну діяльність на благо любої Одеси».Тепло привітали учасників діти Марка Георгійовича — Андрій та Ксенія Соколянські, відзначивши, що для батька наукові заходи, спілкування науковців завжди мали велике значення і ця конференція буде гідною даниною його пам’яті. Доктор філологічних наук, професор Наталія Торкут, професор Девід Лівінгстоун, доктор філософії Анна Ковальче-Павлік відзначили визначний внесок професора Марка Соколянського в українське та світове шекспірознавство.Доктор філософських наук професор Інна Голубович підкреслила значення ідей М. Г. Соколянського, які випередили свій час та задали нові напрямки наукових досліджень.
Від голови оргкомітету Лідії Ковальчук пролунала щира подяка всім, хто долучився до організації та проведення конференції: Українському шекспірівському центру та Ukrainian Cosmopolis, Одеському літературному музею та офісу «Odesa UNESCO City of Literature», Всесвітньому клубу одеситів та колегам по Академічному центру «Наука та освіта», які безпосередньо готували та вели всі заходи як конференції, так і в цілому програми пам’яті Марка Георгійовича Соколянського протягом 2025–2026 років. Всі ці заходи відображені на його сайті.
Конференція розпочалась з представлення та обговорення інтелектуально-духовної спадщини професора М. Г. Соколянського — його монографій, збірок статей і нарисів, мемуаристики, його діяльності як організатора науки, ініціатора нових наукових напрямків тощо. Пролунали доповіді та повідомлення доцентів Вікторії Цибульської, Лідії Савкової, Валерія Левченка, професора Інни Голубович, магістра історії Павла Майбороди. Також були показані три презентації: відкриття виставки «Світлій пам’яті Марка Георгійовича Соколянського» в Одеському літературному музеї (автор-укладач Олена Яворська), його іменного сайту (розробник — Антоніна Полетті, Ukrainian Cosmopolis) та офісу «Odesa UNESCO City of Literature», який також бере участь у поширенні інформації про професора Марка Соколянського та його творчу спадщину.
Найбільш потужним став шекспірівський блок (друге, третє та четверте засідання), підготовлений та проведений 24–25 вересня Українським шекспірівським центром. Керівник центру професор Наталія Торкут і доцент Ірина Безродних провели три засідання, на яких обговорили 24 доповіді, повідомлення, презентації 27 учасників з різних країн світу.
На засіданні «Українська шекспіріана: історія, сьогодення, перспективи» були представлені головні процеси, проблеми та досягнення українського шекспірознавства, відзначена роль Марка Соколянського у його активізації та гідному представленні України у світовій спільноті дослідників Шекспіра. Були заслухані та обговорені виступи докторів філологічних наук Наталії Торкут, Ніколети Чінпоеш (Nicoleta Cinpoes), Лади Коломієць, Світлани Лущій, кандидатів наук та PhD Імке Ліхтерфелд (Imke Lichterfeld), Анни Ковальче-Павлік (Anna Kowalcze-Pawlik), Богдана Корнелюка, Дар’ї Москвітіної, Юрія Черняка та магістранта Богдана Бєляєва.
Засідання «Шекспір і краю йому немає»: класика як простір осмислення сучасності» було присвячено універсальності та актуальності шекспірівських творів, зверненню сучасних митців до образів шекспірівських героїв та сюжетних ситуацій, театральних новацій тощо. Виступи та надані матеріали учасників конференції — доктора філологічних наук Наталії Висоцької, PhD і кандидатів наук Еми Вирубалової (Ema Vyroubalova), Девіда Лівінгстоуна (David Livingstone), Джеймса Вуда (James Wood), Юлії Щукіної, Вікторії Марінеско, аспіранта Максима Брички і студентки Людмили Мозгової викликали жвавий інтерес та активне обговорення.
На засіданні «“We know what we are, but know not what we may be” («Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким можемо стати») (Гамлет, IV.5): міждисциплінарні виміри сучасного шекспірознавства» були обговорені питання самопізнання та розкриття особистості через образи та сюжети Шекспіра з використанням засобів інтертекстуальності, текстових паралелей, візуалізації тощо. Також учасники засідання відзначали різноманітні міждисциплінарні виміри сучасного шекспірознавства, від природничих паралелей до мистецтвознавчих інтерпретацій творчості класика та його особистості. Були заслухані та обговорені виступи і надіслані матеріали кандидатів наук та PhD Ірини Безродних, Людмили Федоряки, Дар’ї Лазаренко, Світлани Ніколаєнко, Ганни Семенцової Блондель, Наталії Криницької, аспіранток Світлани Дейнеки та Яни Нікітюк, магістра філології Олександра Кобилинського.
25 і 26 вересня було проведено два загальні засідання по міждисциплінарній проблематиці «Людина, текст і час у дзеркалі міждисциплінарних досліджень» (ведучі — доценти Лідія Ковальчук та Андрій Подгуренко). У них взяли участь та надали свої матеріали фахівці з історії, філософії, філології, економіки, математики, мистецтвознавства, зокрема доктор економічних наук Святослав Жуков, доктор історичних наук Олександр Шишко, доктор фізико-математичних наук Сергій Варбанець, кандидат філологічних наук Андрій Подгуренко, кандидати історичних наук Едуард Петровський та Валерій Левченко, завідувач відділу Літературного музею Олена Яворська, аспірант Андрій Кириленко, студенти Поліна Пушкаренко та Вікторія Горбатюк. Їхні доповіді, різні за змістом і проблематикою, об’єднувала головна ідея конференції — діалог та полілог наук, культур, епох, мистецтв, їхні співвідношення, відповідності, взаємодоповнення. Саме це було особливо важливим у науковому підході, методології, творчості професора Марка Соколянського.
У третій день конференції, 26 вересня, також було проведено два круглі столи, які, на перший погляд, не мають безпосереднього відношення до спадщини Марка Георгійовича, але тісно пов’язані з його особистістю та біографією. 
На круглому столі «Освіта, знання, реальність: задачі університету у їхніх взаємозв’язках» (ведучі — професор Сергій Шевцов і доцент Лідія Ковальчук) учасники обговорили гносеологічні та онтологічні питання знання та реальності, їхнього співвідношення та умов відповідності, організації процесу освіти, її досягнення та проблеми у різні епохи та в різних суспільствах. Особлива увага була приділена проблематиці університету як інституції, його історії та еволюції, питанням штучного інтелекту, його перевагам та вадам в навчальному процесі та професійній діяльності, а також комплексності, синтезу природничих наук та мистецтва. Своїми ідеями поділились Сергій Шевцов, Ганна Місюк, Станіслав Кінка, Ганна Нівня, Олена Орлова, Юлія Курносова, Федір Ткаченко. У круглому столі взяли участь члени Всесвітнього клубу одеситів, які згадували Марка Соколянського саме як людину університету.На завершення засідання була представлена відеопрезентація полтавського ботанічного саду, де гармонічно поєдналися, природа, література, музика та процес освіти. Її підготували викладачі та студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Круглий стіл «Культура і політика: зміни парадигм за часи російсько-української війни» (ведучі — політолог Марія Попова та генерал-лейтенант Борис Волошенков) був присвячений трагічним і болісним проблемам сучасності, змінам особистості і суспільства у часи війни, актуальним конфліктам та шляхам їхнього вирішення, проблемі збереження особистості в умовах тривалого травмуючого стресу. Виступи та надані матеріали психологів — доцентів Світлани Чачко, Наталії Артюхіної та магістранта Валерії Денисюк; філософів і культурологів — доцентів Марка Найдорфа, Ольги Гольд та аспіранта Максима Васалатія; історика, професора Ігоря Тодорова та соціального антрополога Анастасії Пілявські; філолога, доцента Кирила Тарасенка; політолога, доцента Марії Попової; військового та викладача Бориса Волошенкова доповнювали один одного та створили єдиний інтелектуальний простір пошуку відповідей на головні питання сьогодення.
Марк Георгійович болісно сприймав трагічні події нашої сучасної історії, відслідковував розвиток як воєнної ситуації, так і соціально-психологічних, інтелектуальних та етичних процесів, що відбуваються у суспільстві, тому цей круглий стіл також був нашою даниною його пам’яті, як і вся конференція в цілому. 
На закритті конференції з підсумковою інформацією щодо кожного засідання виступили їхні ведучі — Наталія Торкут, Ірина Безродних, Андрій Подгуренко, Борис Волошенков і Лідія Ковальчук. Пролунали слова взаємної подяки і пошани, вдячність Марку Соколянському за те, що об’єднав всіх нас і продовжує надихати на нові творчі пошуки та наукові відкриття.
Три дні інтенсивної, плідної роботи, обмін думками, діалог різних епох, фахів, наукових напрямків, дисциплін, науки та мистецтва подарували учасникам конференції радість інтелектуального спілкування та відчуття справжнього наукового пошуку. Це було важливою частиною життя професора Марка Соколянського. Маємо надію, що конференція відповідала його стандартам і він був би задоволений її результатами.
P. S.27 вересня 2026 року на завершення програми пам’яті одеський краєзнавець Володимир Чаплін провів підготовлену ним екскурсію «Одесою Володимира Жаботинського (за книгою Марка Соколянського «Звичайно в Одесі»)». Інформація про екскурсію представлена на сайті.